Можете проклинати Карпу за мою українську.
Мій світ схожий на маленьке озеро посеред "нічого".За цим озером кінець ,де починається доросле ,або просто інше життя.
Ви бачили пелюстки пурпурних фіалок,що розкидані посеред озера?Це мої пелюстки.А ви бачили ,що у тих пелюстках?В них живуть маленькі люди,то мої близькі.В цьому маленькому світі вони малі,але їхня сутність
настільки велика,що деякі з них навіть бояться в цьому зізнатись.Але я їх люблю ,бо вони тут ,зі мною, посеред "нічого".
Ви знаєте це так чудово,коли ти пливеш серед люблячих тебе людей.Але ти пливеш і пливеш на своїй лодці .І вже бачиш той край...Там закінчується дитинство.Поки що я пливу і радісно всміхаюсь рухающимся разом зі мною пелюсткам.